Чому журналістка СТБ Ірина Заславець зірвала найтриваліші аплодисменти на Новомедіа Форумі

«Таких аплодисментів я ще не чула», – зізналася Зоя, учасниця Новомедіа Форуму. Не можу не погодитися з таким відгуком. Сам аплодував не зупиняючись більше хвилини…

Внутрішня сила та щирість тендітної Ірини Заславець змусила серця його учасників битися сильніше. А сльози на очах тільки у представниць кращої половини людства не відтворюють усієї картини. Схоже, мужчини та хлопці тримали в голові фразу «чоловіки не плачуть», коли дівчина розповідала про соціальну журналістику, яка може допомагати.

Ірина Заславець, журналістка програми «Вікна-новини» на СТБ, своїми сюжетами рятує життя людей. Таких уже десятки. Майже кожна її робота – це історія людини, яка опинилася у безвиході. Історія, яка була і в житті самої Ірини.

«Сім років тому мені сказали, що у мене рак. Потрібна була пересадка кісткового мозку. Операція у Німеччині коштувала сто тисяч доларів. Звісно, що таких грошей у моєї родини не було», – розповідає дівчина.

Ірині пощастило. Про неї почали знімати телевізійні сюжети і гроші знайшли. Дівчина перемогла хворобу і тепер допомагає іншим не здаватися під натиском ударів долі.

Журналістка розповіла учасникам Форуму, як одним відео можна зібрати значну суму на допомогу людині. «Можна просто зробити сюжет «Держава забула про своїх героїв». А можна змусити посадовців змінити ситуацію: піти далі, зробити більше, показати як батько важкопораненого воїна АТО стукає кулаком перед керівництвом Міноборони, вимагаючи лікування свого сина», – каже Ірина.

Важко уявити, щоб було з українським військовим Олександром Петраківським, якби не жага до справедливості журналістки СТБ.

Сюжет про Олександра, на якому всі, крім його родини та Ірини, поставили хрест, «розбудив» країну, змусив вищі ешелони влади звернути увагу на хлопця і знайти гроші на його переліт спеціальним бортом і подальше лікування у США.

Опоненти Ірини закидають її діяльність більше схожа на місіонерство, ніж на журналістику. Та дівчина не погоджується: «Просвітництво – дуже важливе. Та ми можемо зробити значно більше. Тому я допомагаю слову простих людей звучати голосно», – зазначає спікер.

Після того, як своїм сюжетом Ірина зібрала чотирирічному онкохворому хлопчикові 500 тисяч гривень, вона попросила колег долучитися, бо треба було три мільйони. Матеріали про нього зробили ще кілька національних телеканалів.

Велике охоплення аудиторії дозволило зібрати необхідну суму. Максимальна сума грошей, яку Ірині вдалося зібрати своїм сюжетом – два мільйони гривень на трансплантацію кісткового мозку.

У своїх телевізійних сюжетах Ірина Заславець активно розвиває тему донорства. Журналістка розповідає, що в інших країнах люди є активними донорами і це почесно. Статистика по Україні зовсім не додає оптимізму: з п’яти тисяч необхідних операцій за рік, лікарі проводять сто двадцять. Не дочекавшись трансплантації, щоденно в нашій країні помирають дев’ять людей.

Соціальна журналістика може бути корисною і допомагати, не шкодячи.

Про це голосно «говорить» місія в журналістиці Ірини Заславець. Я додався до неї в друзі у Facebook. І натрапив на слова з її посту: «Я готова стати донором у разі смерті. Богові не потрібні органи, лише – душа. Сподіваюся, ви теж це розумієте…»

Здається є щось більше, ніж журналістика..

Максим Щербаков, пресс-центр Новомедиа Форума.